Міністерство інформаційної політики України


Ростислав Карандєєв — про важливі здобутки та амбітні плани на 2022 рік

Минулий рік став плідним на здобутки для Міністерства культури та інформаційної політики. Загальні підсумки 2021-го раніше підбив міністр Олександр Ткаченко. Наразі у серії інтерв'ю заступники й заступниці міністра розкриють деталі цієї роботи, а також поділяться планами розвитку по кожному з напрямів. І чергова наша бесіда — з першим заступником Міністра культури та інформаційної політики Ростиславом Карандєєвим. 

Серед здобутків роботи МКІП у 2021 році – забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної. У цьому напрямку, зокрема, схвалено Концепцію Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року та розроблено проєкт самої програми. Також МКІП запустило Національну платформу з вивчення української мови, яка об’єднує декілька сайтів та багато інших ресурсів з опанування державної мови. Вона доступна за посиланням: http://speakukraine.net/. У рамках розвитку україномовного сегмента Вікіпедії проведено Вікі-форум та «Тиждень української мови у Вікіпедії», у результаті якого створено та покращено 43 статті у Вікіпедії на тему української мови.

У сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин схвалено Стратегію сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року.     

У 2021 році МКІП підготував та провів багато заходів з відзначення  важливих урочистих та пам'ятних подій. Це 30-та річниця Незалежності України, 35-ті роковини Чорнобильської катастрофи, 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру, 150-річчя з Дня народження Василя Стефаника, 150-річчя Лесі Українки (мистецький проєкт «Леся Українка: 150 імен»), 70-річчя з Дня народження Назарія Яремчука, 80-річчя з Дня народження Богдана Ступки (міжнародний мистецький фестиваль “Код Ступки”). Всі вони пройшли на високому державному рівні та були у фокусі уваги громадськості.

Засновано нову державну нагороду – Державну премію України імені Мирослава Скорика. Це сприятиме популяризації творчості українських музикантів, композиторів і виконавців у сферах академічної, фольклорної, популярної музики.

У грудні 2021 року розпочато активні протиаварійні роботи в будівлі Костелу Св. Миколая, який постраждав внаслідок пожежі 3 вересня минулого року. Оціночна вартість ліквідації наслідків пожежі складає 19,5 млн грн. Це благодійні кошти, зібрані представниками  бізнесу та приватними особами. Одночасно у МКІП розробили план відновлення пам'ятки архітектури національного значення. При МКІП діє робоча група з питань громадського контролю за ходом виконання аварійно-відновлювальних робіт у Костелі. До її складу входять представники міністерства, Держмистецтв, Національного будинку органної та камерної музики, Римо-Католицької Церкви в Україні, а також бізнесу та громадськості.

Започатковано довгостроковий проєкт “Оцифрування нотної спадщини українських композиторів ХХ-ХХІ століть”, який включає створення інтегрованого ресурсу з нотними матеріалами та єдиної точки доступу до нотної бібліотеки. 

У сфері мистецької освіти МКІП у 2021 році реалізовано ІІ етап проєкту «Мистецька освіта без обмежень». Він спрямований на підготовку мистецьких шкіл і коледжів до роботи із здобувачами мистецької освіти з особливими освітніми потребами, зокрема з інвалідністю. Минулого року у проєкті взяли участь 11 комунальних мистецьких шкіл та 5 комунальних фахових мистецьких коледжів. Учасники мали можливість провести аудит фізичної доступності своїх закладів для здобувачів з особливими освітніми потребами, а також створити безбар’єрне освітнє середовище, універсальний дизайн, організувати освітній процес та адаптувати навчальні програм. Під час реалізації цього етапу проєкту також проведено 4 навчальних семінари на теми безбар’єрності в мистецькій освіті та розроблено і оприлюднено 3 посібники з інклюзії в мистецьких школах та фахових мистецьких коледжах. 

Крім того, для залучення більш широкого кола учасників збільшено видатки на проведення щорічного фестивалю для осіб з інвалідністю “Барви Життя”, який сприяє процесу реабілітації і соціальної адаптації людей з інвалідністю засобами мистецтва. 

Затверджено стандарти фахової передвищої освіти за спеціальностями галузі знань “Культура і мистецтво”, які будуть реалізовуватися фаховими мистецькими коледжами. Це освітні стандарти нового покоління, що орієнтуються на сучасні досягнення європейської мистецько-освітньої сфери. 

МКІП також долучилося до розроблення професійних стандартів професій “викладач мистецької школи (за видами навчальних дисциплін)”, “викладач мистецького ліцею” та “концертмейстер мистецького ліцею”, які розроблялися робочими групами, створеними при Держмистецтв. Такі професійні стандарти  вперше будуть затверджені і стануть документами, що визначають конкретні вимоги до осіб, які приймаються на відповідні посади. Це позитивно вплине на якість кадрового забезпечення мистецьких шкіл та ліцеїв, а відтак - підвищить якість початкової та профільної мистецької освіти.

Серед ключових завдань на 2022 рік у сфері розвитку української мови відзначу затвердження Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року, розробку мобільного застосунку з вивчення української мови «Моя мова», а також  відкриття мережі безкоштовних курсів з української мови. 

У сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин плануємо затвердити Концепцію Державної цільової національно-культурної програми «Єдність у розмаїтті». 

У мистецькій сфері цього року буде продовжено реалізацію проєкту “Оцифрування нотної спадщини українських композиторів ХХ-ХХІ століть”, а також відроджено Міжнародний конкурс балету імені Сержа Лифаря.

На державному рівні відзначатимуться ювілейні дати з дня народження видатних українців: 300-річчя філософа та письменника Григорія Сковороди та 150-річчя оперної співачки Соломії Крушельницької. 

Також будуть завершені протиаварійні роботи у Костелі Св. Миколая у Києві. 

У сфері мистецької освіти планується розроблення та апробація електронної платформи для проведення сертифікації педагогічних працівників, та розроблення Положення про сертифікацію. У планах також є затвердити стандарти профільної та початкової мистецької освіти, яка здобувається одночасно з повною загальною середньою освітою в мистецьких ліцеях, та реалізувати ІІІ етап пілотного проєкту “Мистецька освіта без обмежень”.

Культура і мистецтво є одним із потужних рушіїв соціального та економічного розвитку будь-якої країни. Прогресивне, співзвучне актуальним сучасним тенденціям мистецтво формує репутацію цивілізованої країни, позитивний образ нації та водночас виступає фактором національної консолідації, допомагає зберегти їй свою суб’єктність.

Для розвитку та реалізації потенціалу творчих людей, а також збільшення глядачів у концертних та театральних залах, потрібна відповідна культурна інфраструктура: студії, творчі лабораторії, театри, мистецькі хаби, галереї тощо.Тому цього року увагу буде сконцентровано на створенні багатофункціонального концертного залу «Будинок музики».

Також важливим моментом є поліпшення матеріально-технічного забезпечення закладів культури, у тому числі оновлення театрального реквізиту, сценічних костюмів, сучасного звуко- та відеотехнічного обладнання, яке на сьогодні є невід’ємною частиною сучасних постановок та концертних програм. Крім того, необхідно оновити репертуар закладів культури сучасними сценічними постановками та мистецькими програмами.

Наші інтереси як держави полягають у створенні умов для розкриття творчого потенціалу кожної особистості, формуванні єдиного національного культурного простору, збереженні національної мистецької спадщини. Тому продовжуватиметься робота над створенням цифрової нотної бібліотеки з творами українських композиторів, який стане інструментом як для збереження і примноження вітчизняної музичної спадщини, так і популяризації нашого мистецтва актуальними нашому часу інструментами.

Також ми підтримуватимемо мистецькі ініціативи та творчу діяльність митців шляхом надання грантів, премій, стипендій як для молодих митців, чий творчий шлях починається, так і для видатних митців, чия творчість вписана в історію українського та світового мистецтва.

Для збереження високопрофесійного художньо-артистичного персоналу в закладах культури, а також з метою запобігання відтоку молодих професійних кадрів, необхідна правильна мотивація, яка, у першу чергу полягає, у створенні належних умов. Гідна заробітна плата, відповідна рівню професійної освіти, майстерності та навичок художньо-артистичного персоналу обласних театральних установ, концертних організацій та мистецьких колективів, сприятиме збереженню творчих колективів, створенню ними цікавого та високопрофесійного мистецького продукту, який користуватиметься попитом.Тому МКІП наразі працює над реформуванням системи оплати праці  працівників закладів культури. 

Українська мова як державна, без винятку, є національною цінністю, що покликана консолідувати українське суспільство, забезпечуючи його єднання й монолітність. У цьому контексті зусилля МКІП будуть спрямовані на зміцнення державного статусу української мови, вироблення дієвого механізму її захисту, розвитку та популяризації. 

У сфері державної мовної політики головним пріоритетом має стати затвердження та подальша реалізація Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року як найбільш ефективного інструменту забезпечення досягнення стратегічних цілей, передбачених Стратегією популяризації української мови на період до 2030 року “Сильна мова - сильна держава”.

У сфері етнополітики найважливішим завданням вважаю інтеграцію в українське суспільство етнічних та релігійних спільнот, збереження та розкриття їх культурної самобутності. На мою думку, усі громадяни України, незалежно від релігійної чи етнічної ідентичності, мають почуватися невід’ємною частиною українського суспільства. У цьому контексті пріоритетним наразі є розроблення Концепції Державної цільової національно-культурної програми «Єдність у розмаїтті».



Адреса цієї сторінки: http://www.mkip.gov.ua/news/6748.html
При використанні матеріалів посилання на джерело - обов'язкове